Більшість телеглядачів знають його як дєдушку Крисюка, довгоносого Шерлока Холмса з телесеріалів чи недолугого віршомаза з лото “Забава”. Ще хтось “у курсі”, що цей дядечко є автором і режисером усіх своїх програм. І вже мало хто сподівався, що наприкінці року Віктор Андрієнко почне знімати кліпи. До того ж, у відео, відзнятому ним для Росави - молодої української співачки – не те, жо жодного довгоносика, жодного натяку на гумор немає. Все серйозно, модно і альтернативно.
- Ви мали можливість побачити Росаву у якості актриси. Чи не виключена можливість появи співачки у якомусь з чергових Ваших телепроектів?
- На жаль, думаю, що ні. І це - не від мене залежить, бо вона пішла вже зараз працювати з серйозною фірмою («Koch International» -В.П.), як професійна співачка. Я не знаю умов договору, але я майже упевнений, що вони дуже жорсткі. І тому поява Росави навіть у епізоді будь-якого проекту, не обумовленому з партнерами, навіть задурно, м’яко кажучи, - не буде заохочуватися. Хоча, - звичайно, цікавао було б. Адже зі мною працюють люди, котрі однаково зі мною думають і навіть дихають, . І не важливо, що вони роблять - серйозне чи веселе. І саме кліпом ми це показали, що можемо робити і серйозні речі.
Хоча, звичайно, є проблеми і у цьому відео.
- Можете сказати, які?
- Як на мене - треба було простіше робити, я ж пішов за бажанням замовників. Ні, звичайно,- сюжет мій, я його придумав від початку до кінця. Шкодую ж, найперше, за тим, що не було багато часу, а інше - там є кадр: помирає герой. Я мав задумку «умертвити» його по іншому. І ще - коли героїня плаче над своїм коханим, я б хотів, щоб було видно, що вона сумує за реальною людиною: от його плечі, от - голова, от - медальйон. А так - вийшло трохи по дитячому.
- Тим паче, чому ж, раптом ви взялися за кліпмейкерство?
- Я не бачу особливої різниці – що мені робити “Мамаду”, що “Довгоносиків”, що працювати з Росавою, що зніматися у Антоніоні... Мені головне – працювати. Це навіть краще, коли маєш можливість проявити себе у різних жанрах. Комедія, трагедія, публіцистика – не головне. Головне, щоб це було цікаво не тільки тобі, а цікаво глядачам. Я й працював завжди тільки у проектах, які були цікаві не лише мені, але і людям. Якщо воно не цікаво глядачу – до побачення! Я не творчий онаніст, типу – “От я балдєю, який я хороший, от мені смішно, а всім наплювати, значить, всі тормоза”. Ні, я ніколи не вважав так, я увесь час мав собі за принцип – працювати для людей, - як це банально не звучить...
- Очевидно, саме через це з ефіру зникли “довгоносики”?
- “Довгоносики” пропали зовсім з іншої причини. Час минає. Зараз інші вимоги. У мене, приміром, є колега у Харкові, він каже: “О, я сьогодні буду робити оце!” А навіщо? Це треба було робити ще півроку назад! Зараз уже все, поїзд пішов. Тепер вже треба щось інше робити. Зараз можна було б показати “довгоносиків”, але їх час минув. Це буде такий собі – удар по серцю... Я намагався, показав кілька нових серій своїм знайомим. “Довгоносики” стали дуже сумними і дуже ностальгійними” – сказали мені після перегляду. Сміху, такого щирого реготу, ці герої вже не викликають. Воно смішно, але сміх виходить – крізь сльози...
Але той проект – не перший і не останній. Далі “Мамаду” було, “Приватна міліція”, потім – “Квартет”. Що буде ще далі – не знаю. Тобто, я сам знаю, але не можу знати, чи воно піде, як його сприймуть. Я працюю зараз над двома проектами. Один – простіший, другий – дуже такий серйозний. Та не буду зараз про це розказувати, от коли закрутиться, підуть з’йомки – от тоді побалакаємо. Але, повторюся, головне - працювати для людей, робити добрі програми, без криміналу. Пам”ятаєте мультиплікацію радянську? Вона була саме – добра, і кіно не було жорстким. І зараз нам потрібні добрі, веселі програми – для дітей, для дорослих, для всіх.
Розмову вів Вадим Пелех.